МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ
“КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ”
ВИДАВНИЧО-ПОЛІГРАФІЧНИЙ ІНСТИТУТ
Кафедра репрографії
Практичне завдання
з дисципліни «Цивільний захист»
на тему: «Прогнозування та оцінювання інженерної й пожежної обстановки під час аварії на вибухонебезпечних об’єктах»
Варіант № 1.
Студентка гр. ЗРп-81
______________________
(підпис)
“___”___________20___ р.
Викладач
______________________
Демчук Г. В.
(підпис)
“___”___________20___ р.
Київ – 2013
Вступ.
Особливо небезпечними за своїми наслідками є аварії на вибухонебезпечних об'єктах. До вибухонебезпечних відносять не тільки об'єкти, що виробляють або зберігають вибухові речовини, але й об'єкти, де створюються вибухонебезпечні суміші горючих речовин з повітрям у дрібно-дисперсійному стані (вугільний пил, дерев’яний пил, борошно, цукрова пудра та ін.). Найчастіше вибухають суміші з повітрям вуглеводневих сполук (метану, пропану, бутану та їх похідних).
Наслідками таких вибухів є:
• руйнування будівель, обладнання, комунікацій,
• пожежі,
• ураження людей
Розрахункову частину
Вихідні дані:
– відстань від цеху до місця аварії (вибуху) R0 = 1,1 км;
– тип вибухової речовини – пропан;
– маса вибухової речовини Q = 1000 т;
– характеристики елементів цеху:
– будівля цеху: виробнича, одноповерхова, цегляна;
– межа вогнестійкості несучих стін – 2,5 год, перекриттів – 1 год;
– обладнання: верстати важкі, контрольно-вимірювальна апаратура в цеху, трубопроводи наназемні, кабельні мережі наземні;
– категорія виробництва з пожежної небезпеки – Б;
– щільність забудови об’єкта Щ = 10 %.
Розв’язання задач
Задача 1. Визначення параметрів ОУ і можливого попадання цеху в зону ураження (ЗУ).
Параметри визначаємо за графіком (рис. 1), виходячи з того, що тип вибухової речовини – пропан.
Рис. 1. Графік для визначення радіусів зон руйнування залежно від маси вуглеводневого продукту
Радіус ОУ Rос і радіус зони слабких руйнувань Rсл (на зовнішній межі якої ΔPф = 10 кПа) за вибуху продукту масою Q = 1000 т становить Rос = Rсл = 2000 м.
Радіус зони середніх руйнувань Rср = 1380 м, якщо ΔPф = 20 кПа; сильних Rсил = 1060 м, якщо ΔPф = 30 кПа; повних Rп = 470 м, якщо ΔPф = 50 кПа.
2) Порівнюємо відстань від цеху до місця аварії R0 = 1100 м і радіус ОУ Rос = 2000 м.
Оскільки R0 < Rос, цех може опинитися в осередку ураження ударної хвилі вибуху в зоні II середніх руйнувань
Задача 2. Визначення величини надмірного тиску УХ,
очікуваного в районі цеху (ΔPф).
1) Визначаємо радіус зони детонаційної хвилі (зони I):
2) Визначаємо радіус зони дії продуктів вибуху (зони II):
Порівнюючи відстань від цеху до місця аварії (R0 = 1100 м) з радіусом зони I (138,8 м) і зони II (235,9 м), робимо висновок, що об’єкт опиниться за межами цих зон, тобто в зоні повітряної УХ (зона III).
3) Визначаємо надмірний тиск УХ у зоні III на відстані R0 = 1100 м за формулою:
.
Висновок: цех знаходиться у ІІІ зоні – дії повітряної УХ , очікується максимальний надмірний тиск 28,66 кПа.
Задача 3. Визначення ступеня руйнувань елементів цеху та очікуваних збитків.
Визначають ступінь руйнувань елементів, враховуючи тиск ∆Pф, що очікується на об’єкті (див табл. 1)
Таблиця 1. Ступінь руйнування виробничіх, адміністративних будівль та споруд залежно від надмірного тиску ударної хвилі ΔPф, кПа
Елементи об’єкта
Ступінь руйнувань
Слабкі
Середні
Сильні
Повні
1. Виробничі, адміністративні будівлі та споруди
Цегляні малоповерхові будівлі один поверх
8–15
15–25
25–35
35–45
2. Деякі види обладнання
Верстати важкі
25–40
40–60
60–70
–
Контрольно-вимірювальна апаратура
5–10
10–20
20–30
30
3. Комунально-енергетичні мережі та споруди
Кабельні наземні мережі
10–30
30–50
50–60
60
Трубопроводи наземні
20
50
130
–
2) Визначають очікувані збитки (відсоток ушкоджених, зруйнованих конструкцій, елементів, обладнання) за табл...
